Привет, ребята! Вот решил я поведать вам об одном шокирующем приключении, которое произошло со мной.
Все началось в тот день, когда я сидел в скучной школе и мечтал о бодряке. Но не о том обычном, а о бодрячке, который дает закладки. Долго думал и решительно решил, что пора раскумариться и попробовать что-то новенькое - закладки с кодеином. Это должно было быть что-то невероятное!
Однажды погуляв по потемневшим улицам города, я наткнулся на типа, который предложил мне "сделку". "У меня есть сырой материал, братан, - сказал он, - если хочешь, подсажу на закладки. Будешь весь день на бодунище". Эта идея меня заинтриговала и я решился. Ведь я больше не хотел быть обычным школьником, я хотел ощутить настоящее удовольствие!
Получив свою порцию закладок, я поспешил домой, чтобы испытать это чудо. Меня охватило трепетное предчувствие, что ждет меня впереди. Я был готов пуститься в омут наркотического эйфории, несмотря на все последствия.
Итак, я принял это решение и вдохнул дым, растворившийся в ноздрях. И сразу же, как будто меня затянуло в водоворот неземной радости. Я почувствовал, что раскумарился и ощутил все прелести наркотического пространства.
Мир стал ярче и разнообразнее. Казалось, что я погрузился в другую реальность, где все оттенки стали насыщенными, а все звуки - мелодичными. Я стал видеть то, что раньше ускользало от моего взгляда.
Но, к сожалению, все это было лишь обманом. Обманом, который мне устроил импостер. Вскоре я понял, что закладки - это всего лишь замаскированный кодеин, который подсадил меня на наркотики. Моя невероятная бодрость оказалась просто иллюзией.
Мои дни стали бесконечной чередой холодных и жестоких обманов. Каждый день я искал новые "дозы" в надежде испытать опять ту абшабашенную радость.
Но со временем я осознал, что это не счастье. Это проклятие, которое лишает меня свободы и здоровья. Вокруг меня царила только пустота и разрушение. Я потерял много в этом пути, но сейчас я решительно иду к выздоровлению. Я хочу вернуться к обычной жизни, к своим мечтам и целям. Я хочу стать лучшей версией себя, учиться и развиваться, а не тратить свою жизнь на наркотики.
Будь осторожен, друзья! Не позволяйте импостерам управлять вашей жизнью.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!